Наша Пасха, Христос

   Як не дивно, але багато людей інтуїтивно або свідомо ототожнюють свято Пасхи з їжею.

І це частково правильно. У часи Старого Заповіту Великоднє свято Пасхи було пов'язане з забиттям маленького ягняти та приготуванням страви із нього, а потім цю страву мали з’їсти в установленому порядку. 

В першому столітті від Різдва Христового, один з апостолів християнства, написав наступне: «Хіба ви не знаєте, що мала розчина все тісто заквашує? Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, у жертву принесений за нас. Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистоти та правди». (1 Кор.5:6-8) 

Як в часи Старого Заповіту так і в часи Нового Заповіту - істинний сенс і значення Пасхи знаходиться не у фізіологічній площині, а в морально - етичній і душевно - духовній. Злоба та лукавство - це як розчина при приготуванні хліба. 

• Злоба (грец. Κακία, kaki/a) - злість, порочність, зіпсованість, зло, засмучення, турбота; (kakoh/Yeia) - дурний характер, недоброзичливість. 

• Лукавство (грец. Πονηρία, ponhri/a) - зіпсованість, непридатність, гріховність, злість, лукавство. 

Достатньо дуже незначної кількості розчини щоб почався процес скисання і бродіння всієї опари. 

Досить незначної кількості злоби або лукавства, щоб почалося велике бродіння і прокисання всього доброго, хорошого та світлого у житті людини. 

Для початку процесу можливо просто не помічати маленькі і безневинні прояви злоби та лукавства, або мовчати коли говорять неправду, або робити вигляд, що нас це не стосується. 

Чи списати на те, що це не зовсім хороша риса нашого характеру і все, процес бродіння пішов, закваска розпочала свою роботу. 

Чистота і істина - це як приготування того ж хліба, але без додавання розчини. Це чистий хліб, натуральний продукт. 

• Чистота (грец. Εἰλικρίνεια, ei'likri/neia) - чистота, щирість. 

• Правда (грец. ἈλήΘεια, a'lh/Yeia) - правда, істина, вірність, істинність, правдивість, щирість. Чистота та правда не як розчина, а як все тісто, весь склад. 

Злоба і лукавство не є природою християнина. 

Природою християнина є чистота та правда. 

За прикладом старозаповітних ритуальних жертвоприношень, Христос - помазаник Божий, як первосвященик, приніс Себе Самого в жертву, і цим навіки догодив Богу. 

Тому всі ритуальні жертвоприношення всіх видів в різних релігійних та конфесійних концепціях після розп'яття Христа і після Його славного воскресіння втрачають силу і не мають ніякого сенсу та значення. 

Христос приніс жертвоприношення Богу раз і назавжди. 

Чи можемо ми, християни, щось додати до того, що зробив Христос? 

Не тільки можемо, але і повинні. 

За прикладом старозаповітних ритуальних жертвоприношень, Великодня жертва завжди супроводжувалася свіжим прісним хлібом. 

Ми - християни, послідовники Христа і є цей свіжий, прісний хліб, який супроводжує жертвоприношення, вчинене Христом на Голгофському хресті. 

У старозаповітних богослужіннях було заборонено приносити Богу заквашений або черствий хліб, але тільки свіжий і прісний. 

Ми - християни, повинні бути завжди праві духом і чисті серцем тому, що приймаємо безпосередню і активну участь в тому Богослужінні, яке Христос чинить в небесному святилищі день і ніч. 

«Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, себто не цього утворення, і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення. Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла, скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!» (Євр.9:11-14) 

Христос - Первосвященик і Він же - жертовний Агнець Божий, ми, християни - священики і ми ж прісний хліб, який супроводжує жертвоприношення. 

Тому - необхідно очищати себе від закваски злоби й лукавства. 

Тому - необхідно спостерігати за своїми шляхами. 

Тому - необхідно відчувати і досліджувати себе, чи у вірі ми. 

Тому - необхідно віддалятися від пануючого світового тління і розгнузданих бажань тіла. Христос Воскрес! 

Христос воістину Воскрес!